ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

ВИМОГИ ДО УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Вимоги до грунтів

Серед зернових колосових культур озима пшениця найбільш вимоглива до родючості грунтів. Високі показники продуктивності культура забезпечує на структурних, добре гумусованих легкого чи середнього механічного складу чорноземах та каштанових грунтах. Проте за належного технологічного супрвооду її з успіхом вирощують і на менш родючих опідзолених, бурих, грунтах. Озима пшениця негативно реагує на підвищену кислотність та засоленість. Найбільш прийнятною для неї є реакція грунтоваго розчину в межах рН 5,6/7. Тому пшениця добре реагує на вапнування грунту.

Малопридатними для вирощування озимої пшениці є надто перезволожені чи заболочені грунти, торфовища, борові піски.

ВИМОГИ ЩОДО ТЕПЛА, СВІТЛА, ВОЛОГИ

Тепло і світло відіграють важливу роль в життєдіяльності озимої пшениці протягом всього вегетаційного періоду. Оптимальні середньодобові температури повітря в різні фази становлять:

· Проростання насіння – 15........16⁰ С (проростання може відбуватися і при температурі 1...2⁰ С);

· Кущіння - 9..12⁰ С (перед входом в зиму в період загартування вдень – 10...12⁰ С, вночі - до 0⁰ С);

· У період відростання і кущіння навесні – 12...15⁰ С;

· Вихід в трубку – 15...16⁰ С;

· Колосіння-цвітіння – 18...20⁰ С;

· Наливання і дозрівння зеран – 20...25⁰ С.

Сумарна потреба озимої пшениці в теплі становить 1014...1050⁰ С, в тому числі в період виходу в трубку до колосіння – 294...330⁰ С, від колосіння до молочної стиглості – 230⁰ С, від молочної стиглості до воскової стиглості – 260⁰ С.

Специфічною особливістю озимої пшениці є те, що при доброму освітленні, забезпечені вологою та елементами живлння її вегетація віддбевається вже при температурі 2...4⁰ С, що має особливе значення в період кущіння та весняного відновлення вегеатції. Кущіння в озимої пшениці відбувається восени та навесні (при відповідних умовах – і взимку). Найбільш практичне значення має осіннє кущіння. Оптимальною морфологічною конструкцією посівів озимої пшениці в кінці осінньої вегетації є 3 пагони на одній рослині або 900-1200 пагонів на 1 м².

Позитивний вплив на стадію кущіння мають:

· Підвищені температури та добра освітленість;

· Достатня забезпеченість елементами живлення, особливо азотом та фосфаором;

· Оптимальна зволоженість грунту.

Озима пшениця дость стійка до понижених температур. При хорошому загартуванні озима пшениця може витримувати взимку температур до -25⁰ С. При недостатньому загартуванні може пошкоджуватися морозами (14...17⁰ С).

На морозостійкість озимої пшениці мають вплив:

· Генетичні особливості сорту;

· Терміни сівби, фаза, в якій пшениця ввійшла в зиму;

· Вміст цукрів у вузлі кущіння;

· Умови зовніщнього середовища.

Узимку від згубного впливу низких температур пшеницю оберігає сніговий покрив. За відсутності снігового покриву пшениця істного пошкоджується в більшості випадків при температурі - 18...19⁰С . Крім низьких температур, озима пшениця взимку може зазнавати генативного впливу льодової кірки, випирання та випрівання.

Тривале залягання льодової кірки (понад 40 діб) обумовлює загибель рослин у результаті отруєння вуглекислим газом (удушення). При утворенні снігового покриву на незамерзлому грунті рослини взимку продовжують інтенсивно дихати, що веде до їх виснаження і сильного ураження патогенами (сніговою пліснявою) і, як результат, до загибелі.

Випирання має місце за умов надто рихлого орного шару, що буває при незначному розриві між оранкою і сівбою. При цьому, внаслідок замерзання води в грунті, піднімається його верхній кореневмісних шар, спричинюючи обривання кореневої системи рослин, оголюється вузол кущіння.

Стійкість пшениці до перерахованих несприятливих умов зимівлі називають зимостійкістю. Зимостійкість залежить від комплексу факторів:

· Генетичних особливостей сортів;

· Агротехнічних прийомів;

· Метеорологічних особливостей осінньо-зимового періоду.

Більшою зимостійкістю вирізняються сорти, для яких характерний тривалий період яровизації – 40 і більше днів. Краще зимують посіви пшениці, висіяні в оптимальні строки, рослини яких нараховаують 3 пагони, вміст цукрів у вузлі кущіння становить понад 25%. Цьому сприяють:

· Оптимальні терміни сівби;

· Достатнє забезпечення рослин вологою, теплом і елеменатми живлення;

· Достатнє загартування рослин.

Щодо забезпечення вологою озиму пшеницю класифікують як досить вимогливу культуру. Її транспіраційний коефіцієнт становить 250-350.

Проте оптимальний ріст і розвиток пшениці спостерігається при вологості грунту 60-80% від НВ. Найбільше вологи пшениця споживає в період виходу в трубку – колосіння. Важливо також забезпечити добрі умови вологозабезпеченості в період: проростання-кущіння та виходу в трубку. Дефіцит вологи у вказані фази обумовлює низьку енергію кущіння, а пізніше – значну редукцію стеблостою та неповноцінну структуру колоса.

Оптимальні запаси продуктивності вологи в грунті такі:

· Прорстання насіння (шар 0-10 см) – 10 мм і більше;

· Сходи – кущіння (шар 0-20 см) – 25-30 мм;

· Вихід в трубку-колосіння (шар 0-100 см) – 120-150 мм;

· Цвітіння-воскова стиглість (шар 0-100 см) – 70-100мм.

Вологозабезпеченість озимої пшениці залежить від таких факторів:

· Грунтово-кліматичних умов зони, погодних умов року;

· Попередників, місця пшениці в сівозміні;

· Системи обробітку грунту;

· Системи удобрення;

· Строків сівби, норм висіву;

· Системи догляду у весняно-літній період вегетації.

Технологією вирощування будуть таким чином, щоб максимально оптимізувати забезпеченість пшениці вологою протягом всього вегетаційного періоду.

ПОПЕРЕДНИКИ, МІСЦЕ В СІВОЗМІНІ

Реалізація високого біологічного потенціалу озимої пшениці занчною мірою залежить від правильного її розміщення в сівозмін з врахуванням зональних особливостей. Цінність того чи іншого попередника визначається низкою факторів. Головними з них є:

· Водний режим грунту, особливо на період сівби та осінньої вегетації;

· Наявність поживних речовин у грунті;

· Фітосанітарний стан грунту;

· Організаційні фактори, зокрема тривалість періоду від збирання попередника до сівби пшениці.

Зволоженість грунту на період сівби та осінньої вегетації особливо актуальна в зонах Степу та Південного Лісостепу. В зв'язку з цим найбільш придатні ті попередники, які дають змогу сформувати необхідний мнімум вологи для одержання сходів та осінньої вегетації. В цьому плані найбільшу агрономічну цінність мають чисті і зайтяті пари. З непарових попередників можливі горох, рання картопля, кукурудза на силос, як виключення - ячмінь, озима пшениця. Не допускається висівати пшеницю по пшениці більше 2 років. Оптимальне насичення сівозмін озимою пшеницею становить 30%. Збільшення її частки до 40-50% вимагає розширення площ під чорними та зайнятими парами. В Центральному, Західному Лісостепу та Поліссі оптимальними попередниками озимої пшениці є зайняті однорічними травами пари, багаторічні трави на одни укіс, горох, картопля. Дещо гірше, але можливе розміщення пшениці після кукурудзи на силос (бажано ранніх гібридів), круп'яних культур. За певних обставин (відсутності оптимальних попередників, за умов достатнього зволоження осіннього періоду, ранніх термінів збирання) в зоні достатнього зволоження доводиться розміщувати озиму пшеницю по цукрових буряках, ранніх сортах сої, вики, що в цілому є набажаним.

Оптимальна концетрація озимої пшениці в сівозміні – 30%, а період повернення культури на попереднє місце – 2-3 роки. Збільшення концетрації озимої пшениці в сівозміні погіршує мікробіологічні процеси в грунті, обумовлює токсичність грунту, різко погіршує фітосанітарну ситуацію, потребує додаткових витрат на засоби захисту рослин та добрив.

ОБРОБІТОК ГРУНТУ

Головне завдання обробітку грунту полягає в створенні відповідної агрофізичної консрукції орного та посівного шару грунту, яка дала б змогу одержати якісні сходи та забезпечила б оптимальні умови для росту і розвитку культури. Обираючи той чи інший спосіб основного обробітку грунту, технолог повинен враховувати:

· Особливості попередників, терміни їх збирання;

· Забур'яненість поля;

· Зволоження грунту;

· Погодні умови;

· Організаційно-господарські обставини.

Після багаторічних і однорічних трав, зайнятих парів, де, як правило, збирання проводять рано, за умов нормального зволоження проводиться звичайна культурна оранка в агрегаті з бороною чи котком (залежно ві стану груну) на глибину 22-25 см. Оранці може передувати дискування важкими боронами в 2 сліди, яке проводять на глибину 6-8 см відразу після збирання попередника.

За посушливих умов, особливо в Південному Лісостепу чи Степу, після багаторічних трав на один укіс доцільно застосовувати поверхневий обробіток грунту важкими боронами в агрегаті з котками, зубовими боронами. Можливе також застосування чизельних культиваторів, плоскорізів різних типів. Глибина обробітку – 10-12 см. З метою збереження вологи і покращення якості обробітку грунт відразу розробляють до посівного стану паровими культиваторами чи комбінованими грнутообробними машинами.

Після гороху до сівби пшениці залишається 50-60 днів. Основний обробіток грунту можна виконувати як шляхом оранки, так і поверхневим способом. Оранку більш доцільно застосовувати за умов нормального зволоження т анадмірної забур'яненості поля, особливо багаторічними бур'янами. Глибину обробітку встановлюють таким чином, щоб якісно загорнути поживні рештки та надійно знищити бур'яни. Перед оранкою особливо забур'янених площ слід провести дискування на глибину 6-8 см у 1-2 сліди. Плуг обов'язково агрегатують з котком чи зубовою бороною. За необхідності після оранки виконують додаткове ущільнення котками.

Після основного обробіту площ, які рано звільняються від попередніків пшениці, приблизно за місяць до сівби грунт розробляють до посівного стану паровими культиваторами чи комбінованими знаряддями типу "Європак", "Борекс", "Компактор" тощо. До сівби у міру випадання дощів і проростання бур'янів проводять 1-2 культивації чи боронування На полях, які пізно звільняються від попередників (кукурудза на силос, круп'яні культури, соя, цукрові буряки, інші), як правило, застосовують енергоощадні, безполищеві способи обробітку грунту, які забезпечують всоку продуктивнітсь і якість роботи. При цьому використовують ріні модифікації важких дискових борін, чизелів, плоскорізів, протиерозійних важких культиваторів в агрегаті з зубовими, голчастими боронами, котками.

При виконанні обробітку грунту в пізні терміни з огляду на дефіцит вологи надто важливо без розриву в часі довести грунт до посівного стану.

За даними досліджень Вінницької ДСГДС, інших наукових установ України, систем поверхневого, чизельного або плоскорізного обробітків грунту, порівняно з оранкою (за умови застосування гербіцидів навесні), не знижують продуктивності озимої пшениці. Разом з тим – зменшують непродуктивні витрати вологи з грунту, підвищують його ерозійну стійкість. При цьому значно зростає продуктивність праці, на третину зменшуються витрати палива, забезпечується одержання нормальних сходів навіть у посушливі роки.

При виконанні основного обробітку грунту під озиму пшеницю головним факторомє не спосіб обробітку, а своєчасність його проведення і доведення грунту до посівного стану. Надто не бажано відтягувати терміни підготовки грунту до вересня, що неминуче обумовить погіршення його якості, порушення оптимальних термінів сівби та якості конструкції посіву і, як наслідок, - відчутне зниження продуктивності.

Передпосівний обробіток здійснюють без розриву в часі з сівбою. При цьому краще використовувати комбіновані знаряддя типу "Компактор", "Європак", "Борекс" тощо, які дають змогу якісно підготувати насіннєве ложе без надмірних витрат вологи. Глибина обробітку – 4-5 см.

СОРТИ НАСІННЯ

Добір сортів

Основою виробництва зерна є сорт з властивими йому біологічними особливостями. При прийнятті технологічних рішень спеціаліст максимально їх враховує з тим, щоб якомога повніше реалізувати продуктивний потенціал сорту. З метою стабілізації виробництва зерна, якомога повнішого врахування погодно-кліматичних, господарських обставин в господарстві доцільно висівати 2-3 сорти, які вирізнялися б скоростиглістю, реакцією на грунтово-кліматичні та умови агротехніки. Наприклад, в зоні Лісостепу в структурі сортів 50-60% відводять сортам лісостепового та поліського екотипу. В степовій зоні домінуючими сортами в структурі посівів є сорти степового екотипу. За достатнього ресурсно-технологічного забезпечення перевагу надають сортам інтенсивного типу, які здатні добре окупатися, формуати сильне та цінне зерно. За обмеженого використання ресурсів (добрив, засобів захисту рослин), на менш родючих грунтах, після задовільних попередників використовують пластичні сорти, які за пресічних умов здатні формувати задовільні врожаї. При підборі сортів завжди враховують рекомендації зональних наукових закладів та сортостанцій.

Сорт як унікальна біологічна основа інтенсивних технологій є незамінним чинником, без якого неможливі високі врожаї. Отож, старі сорти вирощувати недоцільно: вони збиткові. Значно врожайніші, прибутковіші, а отже, й цінніші нові сорти, зареєстровані впродовж останніх років.

Підбираючи сорт озимої пшениці, треба враховувати не тільки особливості грунтово-кліматичних зон, а й підзон, господарств, попередників, рівнів господарювання, строків сівби, рівень інтенсивності сорту, вимоги до умов вирощування, час дозрівання, стабільність урожайності та якість продукції, стійкість до несприятливих факторів середовища, хвороб, шкідників тощо. Згідно з вимогами до умов вирощування та генетичним потенціалом, сорти останньої сортозміни можна зарахувати до таких типів (Табл. 1).

Сорти високоінтенсивного і інтенсивного типів мають дуже високий потенціал продуктивності (понад 10т/га), сильні або цінні за якістю зерна, стійкі проти основних хвороб, із середнім або добрим рівнем зимостійкості й посухостійкості. Вони в основному напівкарликові або низькорослі, заввишки близько 90 см, високостійкі до вилягання: навіть у разі внесення близько 200 кг д.р. азоту на гектар не вилягають. Але мають дещо нижчі адаптивні властивості. Вони краще ростуть на високих агрофонах, після добрих попередників і в сприятливих умовах, тому їх доцільно вирощувати за інтенсивними технологіями. Проте найчастіше вибирають тільки високоінтенсивні сорти, не враховуючи можливостей свого господарства, подекуди їх розміщують по гірших попередниках, не забезпечують добривами й засобами захисту рослин, допускають спрощення агротехнологій, що обертається недобором урожаю або й дискредитацією добрих сортів.

Сорти універсального або проміжного типу мають оптимальну висоту 90-100 см, стійкіші до несприятливих умов середовища. У них кращі адаптивні властивості, вони здатні формувати врожайність близько 90-100 ц/га і, що дуже важливо, забезпечувати високий нижній поріг урожайності за несприятливих і навіть екстремальних умов. Ці сорти також добре реагують на високі агрофони й унесення добрив, але, на відміну від високоінтенсивних, вони менш вимогливі до попередників.

Сорти напівінтенсивного типу виростають заввишки понад 100 сантиметрів; мають високу агроекологічну пластичність; морозо- й зимостійкі; в них добра регенераційна здатність після перезимівлі; завдяки максимально виявленим адаптивним властивостям, вони переважають над сортами попередніх типів за урожайністю та її стабільністю в разі розміщення після непарових і задовільних попередників та за екстремальних умов. Однак у разі розміщення на високих агрофонах, після парових попередників і в сприятливих умовах зволоження, вони через схильність до вилягання за рівнем продуктивності поступаються інтенсивним та універсальним сортам.

Тому дуже важливо для певних рівнів родючості грунтів і попередників враховувати рівень інтенсивності й вимоги до умов вирощування, щоб на різних агрофонах і за різних агрофонах і за різних погодних умов забезпечувати високі й стабільні врожаї та прибутковість вирощування пшениці.

Таблиця 1. Характеристика нових сортів озимої пшениці за генетичним потенціалом і типами вимог до умов вирощування
Сорт		Рік реєстрації	Зона		Якість*	Висота	Стійкість до вилягання	Максимальна урожайність
Високоінтенсивні
Колумбія		2003	СЛП	С		н	7-9	108,1
Ремеслівна		2004	СЛП	С		н	9	110,5
Смуглянка		2004	СЛП	С		н	9	115,2
Інтенсивні
Володарка		2005	ЛП	Ц		н	7-9	100,6
Дріада 1		2004	С	С		с	7-9	102,0
Кірія		2004	С	С		с	7-8	103,0
Ліона		2005	СЛ	С		н	7-9	100,2
Переяславка		2004	СЛП	С		н	7-8	98,0
Пошана		2004	С	С		с	7-9	103,0
Пріма одеська		2002	СЛ	С		с	5-6	79,4
Харус		2002	СЛ	Ц		н	7-9	112,5
Ятрань 60		2001	СЛП	С		н	7-9	104,1
Універсальні (проміжні)
Альбатрос одеський		1990	СЛ	С		с	5-6	88,1
Василина		2005	ЛП	С		с	7-9	91,7
Веснянка		2005	СЛП	С		с	7-9	86,5
Дальницька		2005	СЛ	С		с	8-9	99,9
Добірна		2005	СЛП	С		с	7-9	87,8
Єрмак		2005	СЛ	С		с	7-9	98,0
Застава одеська		2002	ЛП	С		с	5-6	88,9
Зустріч		2002	СЛ	С		н	7-9	109,0
Крижинка		2002	ЛП	Ц		с	5-6	93,4
Куяльник		2003	СЛ	С		с	5-6	99,3
Перлина Степу		2001	ЛП	Ц		с	5-6	88,0
Побєда 50		2005	СЛ	С		с	7-9	75,2
Повага		2003	СЛП	С		с	5-6	102,0
Подолянка		2003	СЛП	С		с	6-7	109,0
Селянка		2001	С	С		н	7	91,4
Сірена одеська		2002	С	С		с	5-6	81,9
Станична		2005	С	С		с	7-8	83,4
Столична		2005	ЛП	Ц		с	7-8	82,0
Фаворитка		2005	ЛП	Ц		с	7-9	114,3
Херсонська б/о		2002	СЛП	Ц		н	5-6	91,6
Напівінтенсивні
Веста	2003		ЛП	Ц		с	5-6	87,5
Диканька	2005		Л	С		с	5-6	82,0
Елегія	2002		ЛП	Ц		с	3-4	86,0
Копилівчанка	2003		ЛП	Ц		с	5-6	92,0
Сніжана	2004		ЛП	Ф		в	4-5	95,1
Харківська 105	2001		Л	Ф		с	3-4	87,0
*С - сильна, Ц - цінна, Ф - філер

Варто звертати увагу також на рівень і стабільність урожайності (Табл. 2).

  

Таблиця 2. Сорти озимої пшениці з високою і стабільною врожайністю
Сорт	Заявник	Рік реєстрації	Зона	Урожайність, ц/га
				середня	максим
Володарка	ІФР і Г	2005	ЛП	58,2-68,1	100,6
Дальницька	СГІ	2005	СЛ	55,5-69,5	99,9
Добірна	ІФР і Г	2005	СЛП	62,4-69,5	87,8
Дріада 1	НВФ "Дріада"	2004	С	49,1-65,9	102,0
Застава одеська	СГІ	2002	ЛП	45,0-50,0	88,9
Зерноградка 11	ВНДІ сорго	2005	С	64,5-75,2	82,7
Зустріч	СГІ	2002	СЛ	48,6-55,7	109,0
Кірія	СГІ	2004	С	51,3-64,5	108,1
Колумбія	ІФР і Г	2003	СЛП	60,5-70,7	108,1
Копилівчанка	ІЗ	2003	ЛП	43,3-49,1	92,0
Крижинка	МІП	2002	ЛП	45,3-50,6	93,4
Куяльник	СГІ	2003	СЛ	56,3-67,7	99,3
Ліона	СГІ	2005	СЛ	46,6-64,1	102,2
Лузанівка одеська	СГІ	2001	С	46,0-47,4	87,4
Ніконія	СГІ	2000	С	56,4-57,1	92,5
Переяславка	ІФР і Г	2004	СЛП	45,2-53,6	98,0
Перлина Лісостепу	БЦСДС	2001	ЛП	44,3-56,4	88,0
Повага	СГІ	2003	СЛП	57,0-64,7	102,0
Подолянка	ІФР і Г	2003	СЛП	68,6-59,8	109,0
Пошана	СГІ	2004	С	50,5-62,3	103,0
Ремеслівна	МІП	2004	СЛП	43,7-59,3	110,5
Селянка	СГІ	2001	С	45,0-46,4	91,4
Смуглянка	ІФР і Г	2004	СЛП	58,7-64,9	115,2
Столична	ІЗ	2005	ЛП	56,1-69,8	82,0
Фаворитка	ІФР і Г	2005	ЛП	64,4-73,0	114,3
Харус	ІР	2002	СЛ	52,3-59,8	112,5
Херсонська б/о	ІЗПР	2002	СЛП	40,4-59,8	91,6
Ятрань 60	ІФР і Г	2001	СЛП	44,0-46,0	104,1

Рік реєстрації

У Реєстрі є сорти різних строків дозрівання. В кожному господарстві варто мати сорти кількох груп стиглості. І ось чому. По-перше, біологічний оптимум найвищої продуктивності в стадії достигання становить 8-10 днів після настання повної стиглості, а в разі перестоювання щодня може втрачатися 50-100 кг зерна. Якщо ж засіяти великі площі одним сортом, зібрати врожай у такі терміни важко. Коли ж висівати сорти, різні за строками дозрівання, то кожен із них можна збирати в міру достигання, тобто створюється так званий збиральний конвеєр і оптимізуються строки жнивного комплексу. Крім того, краще й ефективніше можна використати збиральну техніку, зменшуються також втрати врожаю.

По-друге, ранньостиглі сорти часто встигають сформувати врожай до настання суховійних періодів і жорстких посух та дати добру продуктивність. І навпаки, в окремі роки в разі ранньго настання весняно-літніх посух (як це бувало останнім часом) ранньостиглі сорти можуть постраждати більше, а опади, які випадають пізніше, посприяють підвищенню врожайності вже середньо- й пізньостиглих сортів. Виходячи з цього, в господарсвтвах доцільно висівати 3-4 сорти різних груп стиглості. На нашу думку, ренні й середньопізні сорти повинні займати по 10-15%, а середньоранні й середньостиглі-по 30-45% посівних площ.

Таблиця 3. Класифікація сортів озимої пшениці за групами стиглості
Ранньостиглі	Середньоранні	Середньостиглі	Середньопізні
Веснянка	Альбатрос одеський	Василина	Веста
Доля	Білоцерківська н/к	Веселка	Елігія
Дріада 1	Витязь	Володарка	Копилівчанка
Знахідка одеська	Вікторія одеська	Глібовчанка	Національна
Миронівська ранньост.	Дальницька	Деметра	Нела
Станична	Єрмак	Диканька	Палма
-	Застава одеська	Добірна	Сніжана
-	Зерноградка 11	Донецька 48	Циганка
-	Зустріч	Київська 8	Миронівська 66
-	Кірія	Коломка 5	Мирхад
-	Колумбія	Крижинка	-
-	Красуня одеська	Ларс	-
-	Куяльник	Леванда	-
-	Лада	Миронівська 65	-
-	Леля	Миронівська 67	-
-	Ліона	Одеська 267	-
-	Луганчанка	Палма	-
-	Лузанівка одеська	Переяславка	-
-	Любава	Перлина Лісостепу	-
-	Ніконія	Пошана	-
-	Одеська 162	Подолянка	-
-	Олеся	Поліська 90	-
-	Побєда 50	Панна	-
-	Повага	Пріма од.	-
-	Селянка	Ремеслівна	-
-	Смуглянка	Столична	-
-	Співанка	Фаворитка	-
-	Тронка	Харківська 105	-
-	Херсонська 99	Харус	-
-	-	Херсонська ю/о	-
-	-	Янтарь	-

В умовах ринкових відносин сорти треба вибирати не тільки за величиною врожайності, а й за якістю зерна. Це пояснюеться зменшенням попиту на внутрішньому й зовнішньому ринках на зерно IV і V класів і збільшенням- на зерно сильних пшениць I-III класів (табл. 4).

Таблиця 4. Сорти сильних пшениць, які формують високу якість зерна
Сорти	Рік реєстр.	Зона	Вміст, %		ІДК о.п.	W о.а.
			білок у зерні	клейковина в борошні
Веснянка	2005	СЛП	13,4-14,5	28,0-31,9	70-75	280-399
Дальницька	2005	СЛ	13,6-14,7	29,8-31,1	30-65	366-569
Дар Лугунщини	2005	С	14,0-14,7	30,5-32,7	60-70	437-480
Диканька	2005	Л	14,2-15,0	30,5-32,3	60-70	307-365
Добірна	2005	СЛП	13,8-14,4	28,4-30,2	60-75	294-346
Дріада 1	2004	С	12,1-14,4	24,1-30,9	60-65	340-490
Єрмак	2005	СЛ	13,3-14,5	27,4-30,9	55-60	343-441
Застава одеська	2002	ЛП	14,0-15,3	28,6-33,6	60-70	295-574
Знахідка одеська	2001	С	13,8-15,4	30,2-31,6	60	457-346
Зустріч	2002	СЛ	13,3-14,9	28,1-29,3	40-60	298-649
Київська остиста	1995	ЛП	14,1-15,6	28,2-33,3	50-70	417-500
Кірія	2004	С	13,9-14,5	23,9-31,3	30-55	399-438
Колумбія	2003	СЛП	13,7-15,1	29,6-32,4	50-70	359-395
Куяльник	2003	СЛ	13,3-15,1	29,0-31,8	50-70	386-442
Лада одеська	2000	СЛП	13,5-15,1	28,8-32,5	70	438-470
Левада	2005	Л	14,0-15,5	30,0-31,5	60-70	376-680
Ліона	2005	СЛ	14,1-14,2	29,0-30,4	60-65	348-438
Луганчанка	2005	С	13,6-14,5	31,3-31,7	70-55	314-454
Панна	2003	С	14,7-16,5	32,2-34,0	30-60	367-480
Переяславка	2004	СЛП	13,1-14,1	29,0-31,0	50-80	284-422
Побєда 50	2005	СЛ	13,9-15,0	28,9-31,2	50-65	372-480
Подолянка	2003	СЛП	13,6-16,6	29,5-36,5	50-60	415
Пошана	2004	С	14,9-15,4	30,9-32,7	50-65	410-425
Селянка	2001	С	12,2-15,3	25,1-31,8	50-60	358-431
Сірена од.	2002	С	13,7-14,1	28,7-29,5	70	294-367
Станична	2005	С	14,2-14,5	29,3-31,4	60-70	309-405
Ятрань	2001	СЛП	13,7-15,8	28,7-33,6	55-60	450-458
Миронівська 808	_	_	15,5-16,6	32,5-35,6	70-75	400-630
Українка 0246	_	_	15,2-16,5	33,8-35,0	60-85	420-650

Для одержання високої та стабільної врожайності озимої пшениці суттьєве значення мае зимостійкість сучасних сортів, яка є важливою юіологічною властивостью й визначає придатність сорту для виробництва. На зимостійкость івеликий вплив мають загальний рівень культури рільництва й цільові агротехнічні прийоми, до якиз можна зарахувати: кращі попередники,вчасний і якісний обробіток грунту,дотримання оптимальних строків сівби і норм висіву, глибину загортання насіння, дози й строки внесення добрив та співвідношення в них основних елементів живлення тощо. Але навіть належне дотримання агротехнологій не завжди забезпечує нормальну перезимівлю рослин.Визначальним буваєгенетична основа та біологічні властивості сортів. У таблиці 6 наведено показники зимостійкості сортів, які є в комерційному обігу.

Таблиця 5. Зимостійкість сортів озимої пшениці
Підвищена, 8 балів	Вищесередня, 7 балів	Середня-вищесе-редня, 6 балів	Середня, 5 балів	Середня-нижчесередня
Венера(Сніжана)	Василина	Альбатрос од.	Витязь	Безоста 1
Веста	Веселка	Веснянка	Вікторія од.	Доля
Володарка	Глібовчанка	Дальницька	Донецька 46	Дончанка 3
Диканька	Дар Луганщини	Деметра	Донська напівкар.	Ларс
Дріада	Добірна	Кірія	Застава одеська	Находка 4
Копилівчанка	Донецька 48	Колумбія	Зерноградка 8	Нела
Луганчанка	Єрмак	Красуня одеська	Зустріч	Обрій
Харківська 105	Зерноградка 11	Куяльник	Іванівська ост.	Одеська 162
Харківська 96	Зіра	Леля	Мирич	Одеська 265
-	Знахідка од.	Ліона	Миронівська 30	Скіф`янка
-	Київська 8	Любава од.	Миронівська 33	Струмок
-	Крижинка	Миронівська 67	Миронівська 66	Херсонська ост.
-	Лада од.	Панна	Миронівська ранньост.	-
-	Левада	Переяславка	Ода	-
-	Лузанівка од.	Перлина Лісостепу	Ростовчанка 2	-
-	Миронівська 61	Поліська 90	Херсонська 86	-
-	Миронівська 65	Пошана	-	-
-	Національна	Пріма од.	-	-
-	Ніконія	Ремеслівна	-	-
-	Одеська 267	Селянка	-	-
-	Побєда 50	Смуглянка	-	-
-	Повага	Станична	-	-
-	Подолянка	Столична	-	-
-	Сирена од.	Тронка	-	-
-	Українка полт.	Херсонська 99	-	-
-	Фаворитка	Херсонська безоста	-	-
-	Харус	Ятрань 60	-	-

Позаяк в одномугенотипі не завжди поєднуються висока продуктивність і добра зимостійкість, не слід захоплюватись лише високозимостійкими сортами: так можна втратити на врожайності. У виробничих умовах краще мати взаємодоповнюючі сорти з підвищеною та середньо-вищесередньою зимостійкістью. Але твердо можна сказати: не варто висівати сорти з баловою оцінкою 5 і менше балів, бо в окремі роки посіви можуть зрідитись або й загинути.

У запропонованому матеріалі наведено морфоагробіологічні характеристики нових сортів із загальними рекомендаціями для великих агрокліматичниз зон. У кожній підзоні, регіоні,господарстві їх потрібно уточнювати, коригувати й творчо застосовувути. Єдине для всіх правило- для кожногу сорту треба розробляти свої агротехнології з урахуванням їх властивостей, що дасть змогу збільшити врожайність і прибутковість господарювання, стабілізувати виробництво зерна з високими продовольчими якостями.

Підготовка насіння

Для сівби використовують насіння не нижче ІV репродукції з відповідними показниками якості посівного стандарту, оброблене захисно-стимулюючими речовинами.

Завчасне протруювання, чи інкрустація, насіння захисно-стимулюючими препаратами є економічно вигідними, екологічно безпечними і, в окремих випадках, єдино можливим способом боротьби з хворобами.

Воно дає можливість підвищити силу росту та схожість насіння, надійно захистити від кореневих гнилей, плісняви сажкових та інших хвороб, що дає змогу зберегти 5-7 ц/га зерна, а при епіфітотійному розвитку хвороб – 15-20 ц/га. В списку дозволених препаратів є велика кількість ефективних протруйників. За даними Вінницької ДСГДС, найбільш ефективними є: Байтан універсал, 19% з.п. (2 кг/т), Вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к. (2,5-3,0 л/т), Лоспел, 12,5% в.м.с. (1,2 л/т), Максім 025 FS, т.к.с.(1,5 л/т), Дивіденд Стар, 3,625% т.к.с. (1 л/т) Раксіл екстра, т.к.с. (1,5 л/т), Вінцит, 5% с.к. (2 л/т) та інші. З метою захисту посівів від хлібного туруна (жужелиці), прихованостеблових шкідників, що особливо актуально при ранніх термінах сівби та теплій погоді восени, разом з фунгіцидом можна навести на насіння інсектициди, наприклад Рогор С, к.е. – 2 л/т, Діазинон, к.е. – 1,8 л/т.

Варто пам'ятати, що тривале застосування одного препарату в якості протруйника обумовлює набуття патогенами резистентності. Тому необхідно періодично оновлювти асортимент протруйників. Прикладом може бути застосування одного з найновіших протруйників, Лоспел, 12,5% в.м.е., для якого характерні висока біологічна ефективність та сучасна препаративна форма – водно-масляна мікроемульсія, яка утворює стійку захисну плівку. За даними польових випробувань Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції та інших установ, препарат контролює сажкові хвороби, хвороби сходів, а також характеризується прологованою дією в боротьбі з іншими хворобами в більш пізній період. Крім того, при його використанні спостерігається стимулюючий ефект, що вигідно відрізняє його від інших препаратів.

Ефективність інших протруйників підвищується при застосуванні плівкоутворювачів. В якості плівкоутварювача добре зарекомендували себе препарати Марс 1 та Марс EL. Їх додають до робочого розчину з розрахунку 200 г/т насіння. За даними польових випробувань, застосування препаратів Марс, у зв'язку з кращим закріпленням протруйників на насінні, дає змогу зменшувати дози останніх на 20-25%. Інкрустуючі сумішки доповнюють регуляторами росту Емістим С, Агростимулін, Триман з розрахунку 10г/т насіння.

Протручвання насіння здійснюють за допомогою машин ПС-10, ПСШ-5, "Мобітокс" та іншими завчасно: за 5-7 днів до сівби. Норма витрати робочого розчину – 10 л/т насіння. Обов'язково слідкують за тим, щоб насіннєвий матеріал був вільний від органічних, мінеральних решток, пилу, битого зерна

СІВБА

Терміни сівби мають значний вплив на формування продуктивної конструкції посіву, на перезимілю рослин, фітосанітарний стан і, як результат, на продуктивність культури. При визначенні строків сівби виходять з того, що на час зупинення осінньої вегетації рослини пшениці повинні добре розкущитится, мати 3 розвинутих пагони і перебуває в кінці другого – на початку третього етапу органогенезу з вмістом цукрів у вузлі кущіння понад 28%. Такі параметри забезпечуються тоді, коли озимина восени вегетує близько 50 днів.

Терміни сівби визначають в кожному конкретному випадку, беручи до уваги температурний режим, режим зволоження грунту, особливості сортів, фон добрив, попередники та організаційно-господарські обставини.

До сівби приступають тоді, коли середньодобова температура переходить через 15 ⁰С, що орієнтовно спостерігається:

· В зоні Полісся – 5-8 вересня;

· В зоні Лісостепу – 8-10 вересня;

· В зоні Степу – 15-20 вересня.

Проте, по роках можуть бути істотні відхилення. Маючи в господарстві різні попередники сівбу починають на полях, звільнених від задовільних попередників (кукурудзи, круп'яних, просапних культур), потім продовжують після гороху і закінчують після кращих попередників – багаторічних трав та зайнятих парів. Розпочинають сівбу сортами Поліского і Лісостепового екотипу. Інтенсивні сорти Степового екотипу висівають в середині оптимальних термінів. Таким чином кражще використовуються біологічні особливості сортів, максимально обмежується ризик незадовільної зимівлі посівів.

Норми висіву

Дані наукових установ та досвід передових господарств свідчать про те, що при якісній підготовці грунту, виконанні сівби в оптимальні строки, достатніх запасах вологи та елементів живлення, дотриманні регламентів при подальшому догляді оптимальна норма висіву для більшості сортів становить 4,5-5,5 млн/га схожого насіння. Норму висіву насіння збільшують на 10-20% за таких обставин:

· Після бідних попередників (кукурудзи, круп'яних культур, інших непарових попередників);

· При висіві напівкарликових сортів;

· При запізненні з сівбою;

· За дефіциту вологи та елементів живлення в грунті.

Технологія сівби

При виконанні сівби слід рівномірно по глибині і довжині рядка розмістити насіння в добре розпушений і зволожений дрібногрудкуватий посівний шар грунту. Ці вимоги забезпечуються при якісному виконанні передпосіної культивації, відповідному регулюванні сівалки та швидкості руху агрегату. Оптимальна глибина загортання насіння – 3-4 см. Глибину загортання насіння збільшують на 1-2 см за умов дефіциту вологи в посіному шарі грунту і зменшують у разі висівання насіння, обробленого Байтаном, а також напівкарликових сортів. Після сівби поле прикотковують котками.

Основні вимоги при виконанні сівби:

· Прямолінійність рядків,

· Однакова ширина міжрядь,

· Рівномірне розміщення насіння на задану глибину і по довжині рядка,

· Відсутність просівів і надмірного перекриття на стиках суміжних проходів сівалки,

· Додержання заданої норми висіву.

Кращі показники якості при сівбі забезпечують пневматичні сівалки типу Містраль, Акорд, які можуть рухатися зі швидкістю 10-12 км/год. Межанічні сівалки типу СЗ – 3,6, СЗП – 3,6 рухаються зі швидкістю 5-6 км/год.

При сівбі обов'язково залишають технологічну колію завширшки 1350 мм. В подальшому технологічна колія дасть змогу більш якісно здійснювати догляд за посівами: вносити добрива, засоби захисту рослин.

ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ

Догляд в осінньо-зимовий період

Агротехнічні прийоми додгляду за посівами спрямовують на те, щоб одержати рівномірні дружні сходи, забезпечити повноцінне мінеральне живленння рослин надійно захистити їх від вилягання, шкідників, хвороб і бур'янів.

Післяпосівне прикоткування проводять з метою одержання більш дружніх і повних сходів за таких обставин:

· При надмірній розпушеності орного шару грунту, коли його обробіток проведено із запізненням,

· При недостатній вирівняності поля, грудкуватій структурі грунту,

· За дефіциту вологи в посівному шарі грунту.

Восени регулярно спостерігають за розвитком фітосанітарної і ентомологічної ситуації в посівах. За умов теплої і сонячної погоди при заселенні посівів злаковими мухами чи совкою посіви обробляють інсектицидами. Можливе використання препаратів фосфороорганічної, перетроїдної групи чи їх сумішей згідно з регламентами використання. При появі шкідників, в першу чергу кобробляють крайові полоси шириною 250-350 м.

Восени та в зимово-весняний період при наявності 3-5 колоній гризунів проводять боротьбу шляхом розкладання отруйних принад із зерна пшениці чи соняшнику (1-2 кг/га), обробленого препаратом Гліфтор (концентрація – 0,5-0,7%) або розкладають препарат Шторм – 0,7-1,5 кг/га. В якості біопрепаратів застосовують бактероденцид зерновий (1-2 кг/га).

У зимовий період стан рослин контролюють шляхом періодичного відбору монолітів з наступним їх відрощуванням чи відбирають зразки рослин для проведення морфофізіологічного аналізу.

ДОГЛЯД У ВЕСНЯНО-ЛІТНІЙ ПЕРІОД

Система догляду у весняно-літній період спрямовуєтсья на створення оптимальної щільності продуктивного стеблостою: 550-600 шт/м ², відповідної фітосанітарної ситуації та якомога повнішого забезпечення рослини елеменатми живлення і вологою. Навесні проводять комплексне обстеження посівів озимої пшениці, суть якого зводиться до визначення таких параметрів:

· Густоти та розвитку рослин,

· Забур'яненості посівів (видовий, кількісний склад бур'янів),

· Ураженості рослин хворобами та шкідниками,

· Забезпеченості грунту елементами живлення, зокрема мінеральними формами азоту.

Враховуючи зазначені вище параметри, а також беручи до уваги час відновленння вегетації та прогноз наростання температур повітря, планують дальші технологічні рішення. В першу чергу, необхідно визначитися з ремонтом чи пересіванням. При ранньому відновленні вегетації за умов доброї зволоженості, помірно теплої погоди посіви з густотою 250 і більше рослин на 1 м² доцільно залишити незважаючи на фазу їх розвитку. В окремих випадках (за дефіциту площ) можливо залишити й рівномірно зрідженні посіви з густотою 150-160 розкущених рослин. Такі посіви доцільно якомога раніше (по мерзлому-талому грунту) підживити азотними доривами з розрахунку 40-50 кг/га діючої речовини. Посіви з меншою густотою та нерівномірним розміщенням рослин якомога раніше підсівають ярим ячменем, ранніми сортами ярої пшениці з таким розрахунком, щоб забезпечити на період збирання густоту продуктивного стеблостою не менше 400-500 шт/м².

Одночасно з сівбою в рядки доцільно внести до 2 ц/га нітроамофоски чи 1,5 ц/га аміачної селітри. Площі, на яких рослини перебувають у фазі сходів з густотою до 220 шт/м² підсівають повною нормою ярої пшениці чи ячменю також з одночасним внесенням добрив в рядки. Пересівнною підлягоють площі, на яких збереглося менше 150 шт/м² рослин , у разі, коли 40-50% площ становлять прогалини. В ранні терміни пересівання здійснюють ярою пшеницею чи ячменем, у пізні – кукурудзою чи круп'яними культурами.

Питання боронування посівів озимої пшениці залишається полемічним. Його доцільність визначається в кожному конкретному випадку. Досвід господарств свідчить про те, що боронування озимих доцільне у таких випадках:

· На перерослих посівах з вираженими ознаками ураження сніговою пліснявою,

· На добре розвинених посівах, але коли рослини не закривають поверхню грунту листям і є загроза пересихання, утворення тріщин та значних непродуктивних витрат вологи з грунту.

Тип борони підбирають з врахуванням фізичного стану грунту та рослин. Глибина ходу зуба борони повинна сановитит 2-3 см. Напрямок руху агрегатів (вздовж, впоперек, по діагоналі рядків) вибирають таким чином, щобл не пошкоджувати культурних рослин і забезпечувати необхідну якість розпушування. На дуже пухких грунтах з метою знищення кірки, шпаруватості, збереження грунтової вологи та нормального формування кореневої системи пшениці можливе застосування кільчасто-шпорових котків.

Польові досліди свідчать про те, що за рахунок своечасно проведеного боронування в певній мірі можливо боротися з однорічними бур'янами. Все ж радикальним способом боротьби з бур'яновою рослинністю є застосування гербіцидів. Враховуючи різноманітність польових ситуацій, видовий склад бур'янів, погодні умови, господарьскі особливості в арсеналі необхідно мати певний асортимент гербіцидів.

Найбільш універсальними, екологічно менш шкідливими є похідні сульфонілсечовини, наприклад, такі як Гранстар, Ларен. Універсальність вказаних гербіцидів полягає в тому, що їх можна вносити в широкому діапазоні термінів (від фази кущіння до прапорцевого листка), тобто по відношенню до культурних рослин, порівняно з іншими препаратами, вказані є більш толерантні, "м'які". Особливо важливо застосовувати ці препарати в таких випадках, коли рослини виходять із зими фізіологічно ослабленими, а також за тих обставин, коли, в зв'язку із збігом польових робіт, гербіциди доводиться вносити пізніше. Препарати діють вже при температурі 5⁰С. Механізм дії сульфонілсечовани полягає в блокуванні ферментних систем рослин бур'янів. Ріст і розвиток бур'янів припиняється відразу після внесення, хоча повне відмирання настає через 2 тижні. Вказані герлбіциди швидко детоксикуються в тканинах культурних рослин. Таким чином, культурні рослини навіть з мінімальним запасом енергетичного мареріалу та з відносно невисокою активністю фізіологічних процесів навесні здатні легко витримувати дію вказаних гербіцидів, що вигідно вирізняє їх з-поміж препаратів на основі 2,4-Д та Дикамби.

Завдяки приведеним вище обставинам, великою популярністю у виробників користується гербіцид Гранстар, норма внесення якого, залежно від видового складу бур'янів, становить 20-25 г/га. За верхнім регламентом гербіцидів вносять за наявності в посівах багаторічних видів бур'янів, зокрема видів осоту, підмаренника. З метою економії коштів дозу препарату можна зменшититдо 15 г/га, але при цьому обов'язково додати поверхнево-активну речовину Тренд 90 в дозі 0,2-0,3 л/га.

На площах, що не плануються під посів цукрових буряків, на яких відсутні такі бур'яни, як ромашка, підмаренник, волошка, доцільним є застосування гербіциду Ларен в дозі 8-10 г/га, який належить до тієї самої групи препаратів, що і Гранстар.

За потреби (при заселенні рослин борошнистою росою, іржею, кореневвими гнилями) внесення гербіцидів поєднують із застосуванням фунгіцидів. Для шкідливої мікрофлори, зокрема борошнистої роси, бурої, жовтої, стеблової іржі, септоріозу, фузаріозу колоса, які поширюються переважно аерогенним шляхом, найбільш сприятливі умови створюються в загущених стеблестоях, які погано провітрюються, де присутня значна кількість вологи. Тому всі агротехнічні прийоми, які спрямовані на формування оптимальної щільності посіву, є виправданими. Проте на практиці в більшості випадків, з метою регулювання розвитку хвороб, слід приймати радикальні рішення, пов'язані з використанням цільових фунгіцидів. Найбільш виправданим є застосування фунгіцидів на початку зараження посівів хворобами. Наприклад, інститут захисту рослин УААН рекомендує вносити фунгіциди при ураженні листя пшениці борошнистою росою, бурою іржою – 1-2%, проти септоріозу – 5%, а на спийнятливих сортах – при появі перших ознак ураження. Навіть більш прості, вузького спектру дії препарати при завчасному внесенні і домінуванні підконтрольної хвороби забезпечують добрий ефект.     

Як правило, першими на посівах озимої пшениці проявляються такі хвороби, як борошниста роса, жовта іржа, септоріз, які добре розвиваються при прохолодній погоді. Пізніше, при підвищенній температури, з'являється бура і стеблова іржа, септоріоз. У цілому, на завершальних етапах вегетації в повсівах домінує комплекс хвороб. За таких обставин необхідно застосовувати системні препарати широкого спектру дії, яким притаманний не тільки попереджувальний, але й лікувальний ефект. Крім того, у вказаний період вегетації бажано захистити найбільш продуктивні органи рослин, особливо колоскові луски і прапорцевий листок, які є основними постачальниками пластичного матеріалу, необхідного для наливання зерна.

Хвороби за сприятливих умов можуть завдавати особливо великої шкоди колосу, а такі гриби, як Fusarium sp., Septoria nodorum, заражають зернівку, знижуючи рівень урожайності та якість зерна, а також передають ці хвороби у спадок пр ивисіванні наступного року.

Найбільш розповсюженими препаратами для захисту пшениці від хвороб є Імпакт (0,4 л/га), Альто супер (0,4 л/га), Фолікур (1 л/га), Рекс (0,5 л/га). Основний спектр дії препаратів наведено в таблиці 1.

ТАБЛИЦЯ 1. ФУНГІЦИДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ВІД ХВОРОБ

Хвороба	Препарат, норма внесення
	Альто супер, 33% к.е.	Імпакт, 25% с.к.	Дерозал, 50% к.е.	Рекс Т, 12,5% к.е.	Фалькон, 46% к.е.	Фундазол, 50% з.п.	Штефазол, 50% к.е.	Тонсін М, 70% з.п.	Спортак, 45% к.е.
Бура іржа	0,4	0,5	-	0,5-0,75	0,6	-	-	1,0	0,9
Стеблова іржа	0,4	0,5	-	0,5-0,75	-	-	-		0,9
Борошниста роса	0,4	0,5	0,5	0,5-0,75	0,6	0,5-0,6	0,5	1,0	0,9
Септоріоз	0,4	0,5	0,5	0,5-0,75	0,6	-	0,5	1,0	-
Церкоспорельоз	0,4	-	-	0,5-0,75	-	0,3-0,6	-	-	0,9
Снігова пліснява	-	-	-	-	-	0,3-0,6	-	-	-
Фузаріоз колоса	0,4	0,5	-	0,5-0,75	-	-	-	-	-
Кореневі гнилі	-	0,5	-	0,5-0,75	-	0,3-0,6	-	1,0	-
Строк останньої обробки, днів до збирання	30	30	30	30	30	50	30	20	20

З метою обмеження розвитку шкідників: п'явиць, трипсів, клопа шкідливої черепашки, хлібного жука та інших – за умов помірно-теплої погоди доцільно вносити препарати піретроїдної групи. За умов спекотної погоди кращий ефект забезпечують фосфорорганічні препарати або суміші піретроїдних фосфороорганічних препаратів. Основний спектр дії препаратів наведено в таблиці 2.

ТАБЛИЦЯ 2. ІНСЕКТИЦИДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПШЕНИЦІ ВІД ШКІДНИКІВ

Шкідники	Поріг шкодочинності	Препарат, норма внесення
		Актара, 25% в.г.	Базудин, 60% к.е. Діазинон, 60% к.е.	Золон, 35% к.е.	Бі-58 новий, 40% к.е.	Данадим, 40% к.е.
Злакові мухи	Пошкодження -5-10%	-	-	-	1,5	1,0-1,5
Хлібний турун	2-3 шт./м2	-	1,5	1,8	-	-
Попелиці	50% заселення рослин	0,10-0,14	1,5-1,8	1,5-2	1,5	1,0-1,5
Цикади	-	0,10-0,14	-	-	-	-
Підгизаючі совки	2-3 шт./м2	-	1,5-1,8	-	-	-
Клоп шкідлива черепашка	4-8 шт./м2	0,10-0,14	1,5-1,8	-	1,5	1,0-1,5
П`явиця	3-5 шт./м2	0,10-0,14	1,5-1,8	1,5-2	1,5	1,0-1,5
Пшеничний трипс	30-50 екз./колос	0,10-0,14	1,5-1,8	-	1,5	1,0-1,5
Хлібні жуки	3-5 шт./м2	-	-	-	-	-
Злакова листовійка	50 шт./м2	-	-	-	-	-

Важливим елементом догляду за високопродуктивними посівами пшениці є застосування морфорегуляторів, які підсилюють стійкість рослин до вилягання, забезпечують кращі умови для росту і розвитку, значно знижують ферментативне виснаження зерна в роки його прояву. В перезволожені роки морфорегулятори дають змогу зберегти до 20-25% урожаю зерна. Навіть у звичайні за зволоженням роки урожайність озимої пшениці, обробленої морфорегуляторами, вища на 4-6 ц/га.

Особливу актуальність цей агрозахід має в зоні достатнього зволоження, на щільних посівах, за використання високорослих сортів, при застосуванні високих доз азотних добрив. Дія морфорегуляторів спрямована переважно на вкорочення 1-2 міжвузля та посилення розвитку механічної тканини стебла рослин.

Для використання у виробництві дозволені препарати, наведені в таблиці.

Назва препарату	Діюча речовина	Регламент застосування
Стабілан 750 SL к.е.	Хлорид хдормеквату, 750 г/л	0,75-2 л/Га; перша обробка – в фазі кущіння/початок виходу в трубку, друга – через 2 тижні після першої
Терпал С, р.к.	Хлормекват хлорид, 305 г/л; етафон, 155 г/л	2,5 л/Га; в кінці фази кущіння
Хлормекват хлорид, 460 к.с.	Хлормекват хлорид, 460 г/л	2 л/Га; в фазу кущіння
Антивилягач 675 SL	Хлормекват хлорид, 600 г/л	2 л/Га; на початку виходу в трубку
Модус 250 SС – в стадії реєстрації	Гіберелін	0,4 л/Га в фазі кущіння або 0,3 л/Га; в фазі кущіння + 0,3 л/Га в фазі виходу в трубку

Препарат, норма внесення
Нурел-Д, 55% к.е	Децис Форте 12,5% к.е.	Карате, 5% к.е.	Кінмікс 5% к.е.	Ф`юрі 10% в.р.	Сумі альфа 5% к.е.	Сумітіон, 50% к.е.	Фуфанон 57% к.е.	Фастак 10% к.е.	Циклон, 10% к.е.	Рогор С, 40% к.е.
-	-	-	-	-	0,02-0,03	-	-	-	-	1,5
0,75-1,0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1,5
-	0,05-0,08	0,15	0,2	0,07	0,02-0,03	-	1,2	0,1	0,25	-
-	-	0,2	0,2	-	-	-	-	0,1	-	-
-	0,05-0,08	0,15	0,2	0,07	0,02-0,03	0,6-1,0	1,2	0,15	0,25	1,5
0,75-1,0	0,05-0,08	0,15	0,2	0,07	0,02-0,03	0,6-1,0	-	0,1	0,25	1,5
-	0,05-0,08	0,2	0,2	-	-	-	1,2	0,1	0,25	1,5
-	-	0,2	-	0,07	-	-	-	-	-	-
-	-	-	-		-	0,6-1,0	-	-	-	-

 ДОБРИВА

Збалансоване мінеральне живлення озимої пшениці протягом вегетаційного періоду є важливим фактором формування оптимальної конструкції посіву, регулювання продуктивного процесу. За даними польових дослідів Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, внесення оптимальних норм мінеральних добрив в поєднанні з інтенсивним захистом забезпечує 28-32% приросту урожаю, що

можливості, при розміщенні пшениці після зайнятого пару чи багаторічних трав на один укіс під пшеницю доцільно вносити 20-30 т/га гною.

пов'язано з високою потребою пшениці щодо мінерального живлення. Для продукування 6т/га зерна з відповідною кількістю соломи вона споживає 180 кг азоту, 80 кг фосфору і 155 кг калію. Пшениця добре реагує як на мінеральні, так і на органічні добрива. Тому, за

Норми мінеральних добрив встановлюють з урахуванням запланованої урожайності, вмісту елементів живлення в грунті та інших чинників. При цьому використовують розрахункові методи, рекомендовані науково-дослідними установами дозами внесення для різних грунтово-кліматичних зон чи нормативи витрат елементів живлення з урахуванням забезпеченості грунту елементами живлення.

ТАБЛИЦЯ 4. НОРМАТИВИ ВИТРАТ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

НА 1т ЗЕРНА, КГ ДІЮЧОЇ РЕЧОВИНИ

Агрокліматична зона	Забеспеченість грунту елементами живлення	Витрати, кг
		N	P	K
Полісся	Низька	36	24	23
	Середня	30	22	21
	Підвищена	18	15	17
	Висока	12	13	10
Лісостеп	Низька	30	20	22
	Середня	28	18	20
	Підвищена	20	13	16
	Висока	17	11	10
Степ	Низька	28	19	9
	Середня	25	17	8
	Підвищена	22	12	6
	Висока	12	10	4

Норми добрив розраховують за формулою:

Д=УхН;

Де Д – норма добрив, кг/га діючої речовини,

У – озапланована урожайність, т/га,

Н – норматив витрат добрив на 1 т продукції, кг/га діючої речовини.

При розрахунку доз добрив за даним методом доцільно враховувати максимально допустимі норми мінерального азоту під пшеницю:

· В зоні Полісся 120-140 кг/га,

· В зоні Лісосету 100-140 кг/га,

· В зоні Степу 100-120 кг/га.

Система удобрення пшениці передбачає внесення всієї розрахункової норми фосфору і калію восени під основний обробіток грунту. Достатнє живлення вказаними елементами сприяє доброму укоріненню рослин, нагромадженю достатньої кількості цукрів в осінній період вегетації, обумовлюючи таким чином хорошу зимостійкість.

В осінній період озима пшениця споживає близько 10% загальної кількості азоту. Для нормального росту і розвитку пшениці достатньо, щоб в одному шарі грунту запаси мінерального азоту перед сівбою становили 30-40акг/га. При вищому забезпеченні рослин азотом (наприклад, при внесенні всієї норми азоту восени) рослини переростають, знижується їх зимостійкість та стійкість до хвороб. Крім того, за тривалого знаходоження азотних добрив у грунті азот втрачається внаслідок денітрифікації, вимивання чи площинного змивання.

Азотні добрива доцільно вносити восени під передпосівну культивацію чи під час сівби близько 30 кг/га д.р. у разі, коли перед сівбою в одному шарі грунту вміст мінерального азоту (сума аміачного і нітратного) становить до 30 кг/га. Внесення певної кількості азотних добрив восени є виправданим у разі запізнення з сівбою, коли рослини відстають у рості, коли не внесено добрив до сівби чи під сівби виникає потреба в осінньому підживленні пшениці. Підживлення азотом у пізньоосінній період (за 15-20 днів до завершення вегетації) доцільне також у тому разі, коли вміст загального азоту в листках пшениці на початку кущіння становить менше 4%. Водночас з азотними добривами за потреби вносять фосфорні і калійні з розрахунку 20-30 кг/га д.р., що посилить ріст і розвиток рослин, сприятиме формуванню кращої морфологічної конструкції посіву в осінній період.

Класична схема підживлення озимої пшениці азотними добривами передбачає їх внесення почастково в три прийоми: на 3 етапіорганогенезу (весняне кущіння), 4 етапі (вихід в трубку) і 7 етапі органогенезу (цвітіння).

Метою першого підживлення, яке називають вегетаційним, є стимулювання відродження рослин та кущіння. Воно має велике значення для ослаблених, слабо розкщених посівів. Друге підживлення азотом називають репродуктивним. Його завдання полягає в тому, щоб не допустити редукції стеблостою і достатньо забезпечити азотом кожен продуктивний пагін. Значимість другого підживлення обумовлена тим, що пшениця в даний період споживає 45% азоту від річної потреби. Третє підживлення називають якісним. Його мета – достатньо забезпечити рослину азотом для формування високої якості зерна (високий вміст білка, клейковини, нормально виповненість зерна). Доцільно проводити на посівах нормальної конструкції на VII-IХ етапі органогенезу, якщо вміст азоту в рослинах у фазу трубкування перебуває в інтервалі 2-3%. При цьому співвідношення N : Р становить менше 3:1. На нормально розвинутих посівах при відновленні вегетації в терміни, близькі до середньобагаторічних, оптимальна схема підживлення азотними добривами така: перше підживлення – 30%, друге – 50%, третє – 20% загальної норми азоту. В решті випадків схеми підживлень визначають, враховуючи стан посіву, час відновлення вегетації, вологість грунту і розвиток погодної ситуації та наявність добрив.

При визначенні схеми підживлення озимої пшениці азотними добривами навесні варто провести інтегральну весняну діагностику, яка враховує:

· Кількість життєздатних рослин на 1 м²,

· Кількість пагонів на 1 м²,

· Біологічну властивість сорту до кущіння,

· Терміни відновлення весняної вегетації,

· Запаси мінерального азоту в грунті,

· Вологість грунту.

При визначенні доз азотних добрив для підживлення озимої пшениці зручно використовувати також метод грунтової діагностики, запропонований Центральним інститутом агрохімічного обслуговування.

ТАБЛИЦЯ 5. ЗАПАСИ N_MIN. В ГРУНТІ НА ЧАС ВІДНОВЛЕННЯ ВЕГЕТАЦІЇ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ОДЕРЖАННЯ ЗАПЛАНОВАНОЇ УРОЖАЙНОСТІ

(ШАР ГРУНТУ – 0-60СМ)

Тип грунту	Планова врожайність, ц/Га
	46-50	51-55	56-60	61-65	66-70	71-75
Дерново-підзолисті, сірі лісові	140	160	-	-	-	-
Чорноземи	140	160	180	200	210	230

Розрахунок загальної дози азоту для підживлення за формулою:

Nд = Nн – Nф, кг/га

Де N – доза азоту для підживлення, кг/га,

N – необхідні запаси мінерального азоту для одержання запланованої урожайності, кг/га,

N – фактичні запаси мінерального азоту в шарі грунту 0-60 см, кг/га.

Дози азоту для підживлення можна уточнювати за результатами рослинної діагностики, використовуючи формулу:

Nут = Nсер _Nопт_

Nфакт

Де Nут – уточнена доза за результатами аналізу рослин, кг/га,

Nсер – середня, чи мінімальна доза азоту для даного поля, кг/га,

Nопт - оптимальний вміст азоту в рослині, %,

Nфакт - фактичний вміст азоту в рослині, %.

ТАБЛИЦЯ 6. ОПТИМАЛЬНИЙ ВМІСТ NPK В РОСЛИНАХ ПШЕНИЦІ, % НА АБСОЛЮТНО СУХУ РЕЧОВИНУ

Фаза росту і розвитку	N	P	K
Кущіння	4,9-5,5	0,44-0,49	3,5-4,2
Трубкування	3,9-4,5	0,34-0,39	2,8-3,4
Колосіння	3,1-3,5	0,28-0,34	2,4-2,8

Першого підживлення можна не робити на тих площах, де запаси мінерального азоту в шарі грунту 0-60 см становлять понад 160 кг/га, а також при ранньому відновленні весняної вегетації, коли густота стеблостою становить понад 1000 пагонів на 1 м ². Краще 70-80% загальної норми азоту на таких площах внести в друге і 20-30% в третє підживлення. Проте в разі пошкодження листя морозом, за повільного наростання температури, значних її добових амплітуд (навіть за вказаної щільності пагонів) доцільно внести 20-30 кг/га азоту для стимулювання відростання кореневої системи ти листкового апарату.

При обмежених ресурсах азотних добрив (30-50 кг/га) підживлення бажано виконати в кінці третього – на початку четвертого етапу органогенезу. Фізіологічно ослаблені, недостатньо розкущені посіви підживлюють азотом якомога раніше по, так званому, мерзлоталому грунті до відновлення вегетації.

На перерослих посівах, на посівах, вражених сніговою пліснявою та іншими хворобами, крім азотних, доцільно внести калійні добрива з розрахунку 30-40 кг/га діючої речовини у будь якій формі, включаючи каїніт. Вказане добриво вносять в разі утворення льодової кірки на посівах взимку.

В якості азотних добрив застосовують аміачну селітру, вапняково-аміачну селітру, сечовину. При застосуванні сечовини потрібно, щоб вона мала гарантований контакт з грунтовою вологою. Навіть короткотривале перебування сечовини на поверхні сухого грунту обумовлює значнінепродуктивні витрати азоту в газоподібному вигляді. Аміачна та вапняково-аміачна селітри матимуть також більший ефект при надійному контакті з вологим грунтом. Тому при достатній зволоженості грунту підживлення пшениці виконують розкидним способом, за дефіциту вологи використовують дискові сівалки, загортаючи добрива на глибину 2-3 см, або одночасно з внесенням добрив посіви боронують. З метою покращення якості зерна (вміст білка, клейковини та пов'язані з ними інші технологічні якості) застосовують позакореневі підживлення азотом на VII-IХ етапах органогенезу. При цьому традиційно застосовують сечовину або суміш сечовини та аміачної селітри (плав). Норма внесення азоту при цьому становить 20-30 кг/га діючої речовини, концентрація робочого розчину – 10-20%. Розчини нижчої концентрації застосовують за ранніх термінів підживлення.

В останні роки великої популярності в західних країнах набув метод позакорневого застосування макро: і мікродобрив. Наприклад, система "Еколист" фірми "Екоплон" передбачає трикратне позакореневе внесення вказаних добрив, в яких, крім основних макроелементів, містяться мікроелементи: В, Си, Fе, Мin, Mg, Zn. Причому, елементи живлення перебувають в халатній формі, добре закріплюються і проникають в тканини рослини.

Позакореневе внесення добрив Еколист поєднують із застосуванням (за необхідності) фунгіцидів, інсектицидів без зниження цільового ефекту останніх. Норма витрати робочого розчину – 200-300 л/га. Добрива Еколист бажано доповнювати сечовиною з розрахунку 20-30 кг/га навесні в фазі кущіння, 12-18 кг/га – в фазі виходу в трубку і 8-12 кг/га – в фазі колосіння.

За даними польових спостережень, виконаних на Вінницькій ДСГДС, позакорневе здастосування добрив Еколист підсилює ростові процеси, фотосинтезу у цілому та резистентність рослин до грибкових захворювань. Листя значно довше залишаєтсья зеленим, життєздатним, внаслідок чого можна додатково одержувати 7-10 ц/га зерна гарантовано високої якості.

ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ

Терміни збирання врожаю озимої пшениці визначають таким, чином, щоб за короткий (не більше 7 днів) час зібрати зерно з максимально прийнятними показниками якості. Передчасне або пізнє збирання, як правило, веде до втрат урожаю та погіршення його якості в зв'язку із осипанням, стіканням зерна, обламуванням колосу тощо. При виборі способу збирання враховують такі чинники:

· Біологічні особливості сортів щодо наливання зерна та нагромадження пластичних речовин в зернівці;

· Стан посівів (наявність бур'янів, виляглість стеблостою тощо;

· Цільове призначення врожаю;

· Організаційно-господарські обставини;

· Погодна ситуація.

Роздільним способом доцільно збирати сорти, які швидко нагромаджують суху речовину в дозрівальний період, а також ті сорти, які на початку воскової стиглості досягають максимального вмісту сухої речовини в зернівці при її вологості 40-45%. Роздільний спосіб збиранння прийнятний і для осртів, які нагромаджують максимум сухої речовини в зерніці в середині фази воскової стиглості при вологості зерна 35-40%. Роздільне збирання також виправдене на більш забур'янених площах, виляглих, нерівномірно дозріваючих, схильних до осипання хлібах, а також насіннєвих ділянках.

Сорти, в яких період досягнення максимум сухої речовини в зернівках триваліший (в кінці воскової стиглості, при вологості зерна 25-30%), краще збирати прямим комбайнуванням. Пряме комбайнування має також переваги в умовах нестійкої дощової погоди.

При роздільному способі збирання на товарні цілі пшеницю починають скошувати у валки при вологості зерна 30-35%, на насіннєві - при волості 25-30%. Обмолочують валки при вологості зерна 16-18%. За такої самої вологості зернао застосовують пряме комбайнування. За будь-якого способу збирання не допускають травмування зерна шляхом відповідного налагодження комбайна. Зібране зерно негайно доочищують на току від надлишку вороху. При вологості зерна >17% організовують його досушування. За наявності технічних можливостей зберігання зерна в зерносховищах господарств протягом 5-6 місяців є вигідним, оскільки за цей час поліпшується його якість

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

( ПЛАНОВА УРОЖАЙНІСТЬ – 70 ц/Га ), (цены по состоянию на 01.08.2004 г.)

Найменування технологічних операцій	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Склад агрегату		Обслуговуючий персонал						Норма виробітку	Кількість нормо-змін	Оплата праці з нарахуванням	Витрати палива			Амортизація	Поточний ремонт	Насіння	Мін.добрива	Орг.добрива	Отрутохімікати	Інші	Усього прямих витрат(без інших)	Усього прямих витрат
			трактори	с/г машини	трактористи			робітники ручноі праці						л/га	кількість, л	сума
					кількість	розряд	тарифна ставка	кількість	розряд	тарифна  ставка
Основний обробіток грунту	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Дискування на глибину 14-16 см.	га	100	Т-150	БДВП-4,2	-	5	14,2	-	-	-	17,0	5,9	133,4	12,0	1200	2520	1260	1260	-	-	-	-	496	5040	5536
Культивація на глибину 6-8 см. в два сліди	га	200	Т-150	2КПС-4	1	5	14,2	-	-	-	34,0	5,9	133,4	4,5	900	1890	945	945	-	-	-	-	376	3780	4156
Навантаження мінеральних добрив	т	60	ПКУ-08	-	1	4	12,3	-	-	-	200,0	0,3	5,9	0,5	30	63	32	32	-	-	-	-	13	126	139
Внесення мінеральних добрив	га	200	Т-150	МВУ-8	1	4	12,3	-	-	-	50,0	4,0	79,0	2,3	460	966	483	483	-	39000	-	-	4099	40932	45031
Усього	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	16,1	351,6	-	2590,0	5439	2720	2720	0	39000	0	0	4984	49878	54862
Передпосівний обробіток і сівба	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	0	0	0	-	-	-	-	-	0	0
Передпосівна культивація на глибину 4-5 см	га	100	Т-150	АК-6	-	5	14,2	-	-	-	21,8	4,6	104,0	5,9	590	1239	620	620	-	-	-	-	249	2478	2727
Протруювання насіння	т	25	ПСШ-5	-	-	4	12,3	2	5	10,9	13,0	1,9	71,6	-	0	0	0	0	-	-	-	4710	635	4710	5345
Перевезення насіння до сівалки	т	25	ГАЗ-53	-	1	2	10,0	-	-	-	-	6,9	110,7	1,2	30	63	32	32	-	-	-	-	27	126	153
Сівба	га	100	МТЗ-82	"Містраль"	1	5	14,2	-	-	-	14,4	6,9	157,4	4,8	480	1008	504	504	35000	-	-	-	4861	37016	41877
Коткування посіву	га	100	МТЗ-80	ЗККШ-6	-	2	10,0	-	-	-	41,1	2,4	38,8	2,2	220	462	231	231	-	-	-	-	93	924	1017
Усього	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	22,8	482,5	-	1320,0	2772	1386	1386	35000	0	0	4710	5864	45254	51118
Догляд за посівами	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	0	0	0	-	-	-	-	-	0	0
Транспортування води	т	10	АЦ-3	-	1	4	12,3	-	-	-	-	0,9	18,6	0,9	9	19	10	10	-	-	-	-	6	39	45
Внесення інсектицидів (крайове 30%)	га	30	МТЗ-82	ОП-2000	-	6	16,5	-	-	-	39,1	0,9	24,8	1,6	48	101	50	50	-	-	-	1950	221	2152	2373
Боротьба з мишовидними гризунами	га	100	вручну	-	1	-	-	1	2	7,7	3,0	33,3	410,7	-	0	0	0	0	-	-	-	2400	373	2400	2773
Транспортування води 6 разів	т	180	ГАЗ-53	АЦ-3	1	4	12,3	-	-	-	-	9,4	185,6	1,2	108	227	113	113	-	-	-	-	68	454	521
Внесення засобів захисту рослин	га	300	МТЗ-80	ОП-2000	-	6	16,5	-	-	-	31,9	9,4	247,5	1,6	480	1008	504	504	-	-	-	28246	4475	30262	34737
Транспортування мінеральних добрив	т	40	ГАЗ-53	-	1	2	10,0	-	-	-	-	6,6	105,2	1,2	48	101	50	50	-	-	-	-	33	202	235
Завантаження мвнеральних добрив	т	40	вручну	-	1	-	-	1	3	8,5	5,0	8,0	108,4	-	0	0	0	0	-	-	-	-	14	0	14
Внесення мінеральних добрих	га	200	МТЗ-82	МВД-0,9	1	4	12,3	-	-	-	68,0	2,9	58,1	0,7	140	294	147	147	-	30000	-	-	2986	30588	33574
Транспортування комплексних добрив	т	2,05	ГАЗ-53	-	1	2	10,0	-	-	-	31,9	6,6	105,2	1,2	48	101	50	50	-	-	-	-	33	202	235
Внесення комплексних добрив позакорен.	га	300	МТЗ-80	ОП-2000	-	6	16,5	-	-	-	-	9,4	247,5	1,6	480	1008	504	504	-	24750	-	-	4475	26766	31241
Усього	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	0,0	71,6	1158,8	-	833,2	2859	1429	1429	0	54750	0	32596	12683	93063	105746
Збирання урожаю	-	-	-	-	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	0	0	0	0	-	-	-	-	-	0	0
Пряме комбайнування	га	100	ДОН-1500	-	1	6	16,5	1	5	10,9	6,8	14,7	643,5	18,4	1840	3864	1932	1932	-	-	-	-	819	7728	8547
Відвезення зерна відстань 6 км.	т	700	КАМАЗ	-	1	-	13,2	-	-	-	37,0	14,9	313,0	0,5	292	612	306	306	-	-	-	-	158	1224	1382
Усього	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	0,0	29,6	956,5	18,9	2131,5	4476	2238	2238	0	0	0	0	976	8952	9929
Разом	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	140,0	2949,4	-	6875	4000	2000	2000	35000	93750	0	37306	20000	174056	194056

              ВИТРАТИ РЕСУРСІВ (цены по состоянию на 01.08.2004 г.)                                   

Матеріал	Од. Виміру	Кількість	Ціна	Сума	%
1.Мінеральні добрива	-	-	-	-	-
Аміачна селітра ,4ц/га	Т	40	750	30000	15,5
Суперфосфат,3ц/га	Т	30	700	21000	10,8
Калімагнезія 3ц/га	Т	30	600	18000	9,3
Сечовина (30 кг,15 кг, 5 кг)	Т	5	850	4250	2,2
Комплексні добрива Еколіст	Т	2,05	10000	20500	10,6
Усього	-	-	-	-	-
2. Засоби захисту рослин	-	-	-	-	-
Фосфід цинку 0,3 кг/га	Кг	-	80	2400	1,2
Віта вакс 2,5 л/т	Л	30	70	4375	2,3
Марс 200 г/т	Л	62,5	67	335	0,2
Гранстар 20 г/га	Кг	5	2488	4976	2,6
Альто супер 0,4 г/га (2 р)	Кг	2	234	18720	9,6
Дина дим 1 л/га	Л	80	50	6500	3,3
Усього	-	-	-	-	-
3. Насіння	-	-	-	-	-
2,5 ц/га	Т	-	1400	35000,0	18,0
4. Паливо	Л	25	2,1	14436,9	7,4
Разом матеріали	-	6874,7	-	180493	93,0
Виробничі витрати	-	-	-	194056	100,0

                                    ВМИОГИ ДО М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ

Показник	Характеристика і норма для м’якої пшениці за класами
	1	2		3	4	5	6
Типовий склад	I-IV типи				I-IV типи Дозволено VII тип
Натура, г/л, не менше	760		755	730	710	710	не обмежено
Вологість, % , не більше	14,5		14,5	14,5	14,5	14,5	14,5
Зернова домішка ,%, не більше	5,0		5,0	8,0	10,0	10,0	15,0
Зокрема пророслі зерна	1,0		1,0	3,0	3,0	5,0	У межах зернової домішки
Смітна домішка % , не більше	1,5		2,0	3,0	4,0	5,0	5,0
Зокрема:
Зіпсовані зерна	0,2		0,2	0,5	0,5	1,0	1,0
Фузаріозні зерна	0,3		0,5	1,0	1,0	1,0	1,0
Кукіль	0,3		0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Мінеральна домішка	0,3		0,3	0,5	1,0	1,0	1,0
Зокрема галька, шлак, руда	0,15		0,15	0,2	0,3	У межах мінеральної домішки
Шкідлива домішка	0,2		0,3	0,5	0,5	0,5	0,5
Зокрема:
Сажка і ріжки	0,05		0,05	0,1	0,1	0,1	0,1
Гірчак повзучий, пажитниця п’янка, софора листохвоста, термопсис ланцетний (разом)	0,05		0,05	0,1	0,1	0,1	0,1
В’язіль різнокольоровий	0,1		0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
Геліотроп опущеноплідний	0,1		0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
Триходесма сива	Не дозволено
Сажкове зерно , % не більше	5,0		5,0	5,0	8,0	8,0	10,0
Масова частка:
Білок у перерахунку на суху речовину , % не менше	14,0		13,0	12,0	11,0	10,0	не обмежено
Сира клейковина , % не менше	30		27	23	18	18	те саме
Якість клейковини , група	I		I-II	I-II	I-II	I-III	те саме
Одиниць приладу ІКД	45-75		45-100	45-100	20-100	20-110	те саме
Число падання ,с, понад	200		200	150	100	менше	те саме

Використані матеріали бюлетеню компанії Дюпон „Зелені Сторінки”,

журналу „ПРОПОЗИЦІЯ”,

підборка матеріалу: нач. від. продаж ТОВ „Украгроресурс” Пушкар О.В.